Статті, документи



Статті  
Діючі документи  
Документи МНС-ДСНС  
 
Програми професійної підготовки гірських рятувальників  

















Подписаться на рассылку





Трагедія на горі Піп Іван Чорногірський - 22 лютого 2019


Володимир Горон
26 лютого 2019


Триває обговорення трагічної події, що сталася на горі Піп Іван Чорногірський ввечері 22 лютого. По різному трактують, чому і через що це сталося, хто винен, як уникнути таких ситуацій і т.д.

Насправді, розмірковувати над причинами - то є певне теоретизування, адже є живі учасники цих подій і, перш за все, від них можна з часом почути більш точну інформацію про той вечір. Хоча, ймовірно, що за таких умов на горі вони мало спілкувались, та все ж таки, якісь факти, дії і події, що відбувалися до і під час трагедії можна буде з часом отримати та проаналізувати.

Однозначно можна сказати одне - причин, що призвели до такої трагедії було кілька. Деякі з них не залежали від групи - погода тощо, а деякі могли бути спродукованими групою - час виходу на маршрут, одяг і спорядження, яке використовувалося на маршруті тощо.
Деякі з причин були потужними і відчутними, лежать на поверхні і всім зрозумілі: знову ж таки - погода, але вирішальне значення могла мати якась дрібничка, на яку ніхто не звернув і не зверне увагу - заклинив замок рюкзака і не було змоги дістати теплу куртку - це як приклад. Адже зимові гори - це завжди високий ризик.

Спробую виокремити кілька важливих деталей вже зараз, а потім їх порівняємо з інформацією від учасників.

Варто відмітити, що аналіз робиться з метою уникнення таких ситуацій в майбутньому, бо як показав цей випадок, таке може статися з досвідченими та належним чином екіпірованими учасниками. І трагедія такого штибу є найбільш незрозумілою, адже це не попадання в лавину, падіння зі скелі чи зрив з карнізом - де доля випадку чи везіння значно вища, а причин часто одна або дві. В простоті цієї ситуації і криється її трагічність та незрозумілість, а причин, що призвели до нещасного випадку багато і вага кожної з них не зрозуміла. Ну і важлива деталь, про яку варто одразу сказати: - група була достатньо досвідчена (принаймні деякі її учасники), та достатньо екіпірована для такої мандрівки.

Отже, трохи думок про причини:

Погода:

На цей день прогноз погоди говорив про погіршення погодніх умов, підсилення вітру та падіння температури. Але ці показники не були настільки критичними, тож в ті дні багато людей було в горах і у них все закінчилося добре. Інформація про погоду не могла сильно вплинути на рішення команди їхати чи не їхати в гори, хоча подумати про спрощення маршруту варто було (проміжну ночівлю на полонині Веснарка тощо - щоб не виходити в темряві на високогірну частину хребта тощо).

На горі Піп Іван того вечора сталася дійсно різка і потужна зміна погоди, сила якої не відображалася в прогнозах (неточність прогнозів особливо висока для високогір'я). Думаю всі, хто ходить в гори зустрічалися з такими випадками.

Приблизно в той час Сергій Сапіга (саме до трагедії він відношення не має - прим.РЕД.) бігав вечірнє тренування на хребті Степанський-Косарище, що є сусідом Чорногори (висоти до 1150 м над рівнем моря) і попав в такі потужні та холодні пориви вітру, що змушений був пошвидше спускатись з хребта. Тож можна тільки уявити, що творилося на висоті біля 2000 метрів, де і сталася трагедія.

Час виходу на маршрут:

У високогірну зону група піднялася пізно і це погано. По прогнозу погоди найбільше погіршення очікувалося на вечір - і це відіграло значну роль у цій ситуації. Темрява, ураганний вітер і мороз не дали шансів. Адже до звичайних складнощів зими і високогір'я додається ще й темрява. А якщо врахувати, що група не дістала ліхтарів і рухалась без них (ймовірно, перед початком урагану вистачало світла від місяця), то рятувальникам було дуже важко знаходити їх на схилах. (Чи всі були без ліхтарів - мені зараз не відомо, але багато були без ліхтарів - не дістали їх з наплічників). З іншого боку, там пробита снігоходом та туристами стежка і маркований маршрут, тож заблукати важко і нічні переходи (в сутінках, темряві) не є чимось надзвичайно складним, якщо не накладаються інші фактори - як сталося цього разу.

Втома, виснаження, гіпоглікемія:

Думаю, що ці фактори зіграли теж важливу роль у трагедії. Ймовірно, група з метою до темряви дістатися обсерваторії рухалася без достатніх привалів, учасники не споживали достатню порцію енергетичного харчування та напоїв, що і призвело до швидкого падіння сил у критичний момент. А це в свою чергу призвело до сповільнення руху, погіршення опірності організму та аналізу ситуації.
Чи була достатня кількість проміжних зупинок і перекусів до загострення погоди - треба чекати коментарів учасників.

Близькість безпечного місця і бажання дотягнути будь-якою ціною:

Здається мені, що саме ця незрозуміла та, здавалося б, така незначна причина і була однією з головних причин трагедії.
До обсерваторії було близько, а там тепло і безпека, тож при різкому погіршенні погоди учасники групи замість того, щоб дістати теплий одяг та ліхтарі (які були в наплічниках) і продовжити рух до вершини - вирішили дотягнути так як є (в футболках і флісах, без ліхтарів). Таке рішення і стало фатальним для групи або окремих її учасників.

Думаю, у тих, хто мандрує горами, бували такі ситуації, що комфортна і безпечна ночівля примушувала тягнути до останніх сил, спішити і нехтувати якимись важливими моментами. Так сталося і тут, але запасу міцності та сил не вистачило, щоб дійти до мети, бо погодні умови були надзвичайно суворі.

Досвід і добре знання маршруту:

Коли в тебе є досвід, а маршрут ходжений вже багато разів, то часто нехтуються якісь додаткові чинники, які за інших обставин (незнайомий маршрут, малий досвід) могли б стримати від продовження мандрівки. На незнайомий маршрут не виходять в темряві, при несприятливих погодніх прогнозах і т.д. А тут було відчуття домашніх гір, знайомого маршруту і це підвело групу.


І ще кілька думок чи коментарів на коментарі:

"... не зареєструвалися в рятувальників..."
З огляду на швидкоплинність події реєстрація у рятувальників не мала б значення.
Навіть, якби рятувальники знали, що 22.02 до них має прийти група, а групи немає, то на пошуки того вечора-ночі ніхто б не виходив. Бо група могла не приїхати, не вийти на маршрут, заночувати в колибах тощо. Тож на пошуки вирушали б тільки при появі чіткого факту аварійної ситуації чи при тривалій відсутності групи на зв'язку.

Реєстрація допомагає:
= на етапі планування мандрівки (можна отримати інформацію про погоду, консультацію про маршрут), але з огляду на досвідченість групи та добре знання маршруту, - не думаю, що вони б зважали на думку рятувальників.
= на етапі коли група чи людина загубилася і її тривалий час шукають. Тож інформація в рятувальників про маршрут та плани групи може допомогти швидше і ефективніше організувати пошуки.

"... не трималися разом ..." - ймовірно, що якби рухалися всі разом і повільно, то за тих погодніх умов жертв могло бути більше. Саме прихід перших на обсерваторію і підняв тривогу та дозволив врятувати решту. Хоча в більшості випадків командні дії є більш ефективними, а як було б в цій ситуації за командного пересування - сказати напевно щось важко.

-----------------------------------------------------------------

Висновки, яких треба дотримуватись у більшості випадків:

  • дивитись прогнози погоди і під них коректувати маршрут, а при різкій зміні вже на маршруті діяти зважено і відповідно до ситуації, обставин та можливостей групи
  • за можливості уникати пересування в темний час доби - особливо на високогір'ї. Бо темрява ускладнює будь-яку ситуацію, що може виникнути в мандрівці
  • перед виходом у високогір'я підготуватись до сильніших вітрів і морозів. Вдягнути щось додаткове, підготувати теплі речі (балаклави, верхонки, маску, теплу куртку і бути готовим їх швидко використати для утеплення)
  • робити регулярні привали з енергетичними перекусами і гарячим солодким напоєм (кожні дві години бажано щось легенько зажувати навіть на ходу). Мати під рукою швидкі вуглеводи, які можна легко застосовувати на ходу
  • перед настанням сутінків вдягнути ліхтар і бути готовим до його використання
  • бути завжди зібраним та обережним, навіть якщо ви знаходитесь на знайомому маршруті, домашній локації тощо. Досвід і домашність маршруту не мають стати причиною розслабленого ставлення до викликів, що може поставити перед вами мандрівка.
  • обирати такий темп руху та ставити такі цілі на день чи мандрівку, щоб завжди залишався запас міцності в кожного учасника групи на виникнення непередбачуваних обставин.
  • ну і дотримуватись загальних рекомендацій по зимових мандрівках та списку спорядження. Перелік таких можна побачити тут: https://events.ture.ua/bezpechni-gory/

МАНДРУЙТЕ СМІЛИВО, БЕЗПЕЧНО, РОЗУМНО



І шкода, що в горах стаються такі випадки та гинуть хороші люди. Хочеться, щоб таких трагедій не було. Співчуття родичам, близьким і друзям хлопців, що не вернулися з гір :-(



источник:








copyright 2017-2019 Palamarchuk Alexander