|
Реорганізація як інструмент для покращення ефективності реагування на НС, чи реорганізація як лазєйка для влаштування своїх «надійних» людей?
Автори реорганізації лукавлять. Вони не говорять про справжню причину реорганізації.
Вони не сміють заявити, що гірські рятувальники не справляються з своїми обов’язками та завданнями.
Бо це була б відверта брехня.
Тоді причину треба шукати в іншому. Мабуть, одна з них - неминуча реформа в ДСНС, внаслідок якої буде звільнена частина офіцерів і їх треба працевлаштувати. Що ж, робота потрібна кожному, але це не може стосуватися нашого випадку. Адже йдеться про безпеку, здоровя і навіть життя активно відпочиваючих громадян.
Якщо цю реорганізацію проштовхнуть, тоді утвориться прокладка (у вигляді роздутого некомпетентного воєнізованого штату), яка буде унеможливлювати вимоги гірських рятувальників щодо екіпіровки, спорядження та виборності посади начальника частини. Що в свою чергу напряму впливає на якість роботи гірського рятувальника.
В кінці кінців це унеможливлює цивілізовану (а не муляж) європейську реформу. Тільки уявіть собі: професійний рівень гірського рятувальника будуть оцінювати люди, які абсолютно не компетентні в даному питанні ! І у що перетвориться гірська рятувальна служба найближчим часом? Прокладка, яку утворять між гірськими рятувальниками і громадськістю буде з абсолютно підконтрольних та лояльних до керівництва («у всіх питаннях») воєнізованих працівників.
Ця так звана реорганізація в принципі унеможливлює кар’єрний ріст і розвиток молодих і талановитих хлопців, які ідуть у гірські рятувальники за покликом душі і серця, але не бажають одягати погони і, навпаки, потурає збільшенню непрофесійного кабінетного воєнізованого штату (які йдуть у рятувальну службу переважно через можливість кар’єрного росту та високу зарплату).
У нас вже є гіркий досвід подібних наказів. Коли в 2011 р. після чергової реорганізації на атестаційних іспитах у гірські рятувальники з 19-ти претендентів (практично всі протеже начальства) тільки шість спромоглися здати іспит, та дивним чином після дзвінка «згори» зараховані були усі. (Можете собі уявити якість роботи таких працівників ?)
Мізерні кошти, що виділяє ОДА Івано-Франківської області для нашої гірської пошуково-рятувальної частини, за вказівкою керівництва ДСНС в області в повному обсязі направляються тільки в одне з 8-ми відділень (пост на г. Піп Іван).
В той час, коли решта 7 відділень при території відповідальності в рази більшій, а місцями і більшої складності гірського рельєфу, не отримують з цих коштів жодної копійки. І змушені за власний кошт екіпіруватися, в тому числі і з «секондхенду». І знову подвійні стандарти , як і у випадку з цивільними гірськими рятувальниками і воєнізованими працівниками рятувальної служби.
Отак і живемо, а зараз це хочуть узаконити і щоб такий стан речей став нормою.
Андрій Харьо
начальник Івано-Франківського пошуково-рятувального відділення
з 11-тирічним стажем рятувальних робіт
та 40-карічним досвідом спортивних пішохідних і водних походів
источник:
http://kurs.if.ua/
http://kurs.if.ua/news/skorochennya_i_dogany_na_frankivshchyni_pidkylymn
|
|
