Про безпеку мандрівок









трехместная палатка Geos 3
Как работать с жумаром





Подписаться на рассылку




Складові безпеки мандрівок у горах і печерах

Гірські і спелеологічні райони України завжди вабили до себе любителів мандрівок. Водночас перед туристами і організаторами мандрівок виникало винятково важливе питання: як забезпечити безпечне подолання учасниками туристських груп обрані маршрути або безпечне відпочинкове перебування людей в рекреаційних районах гір ? Практика походів, сходжень на вершини, гірськолижних спусків, проходження печер, сплавів по гірських річках свідчить, що успіх таких заходів, коли досягається спортивна мета або оздоровчий єфект, приходить тоді, коли туристи готуються до запланованого заходу. І тут має значення підготовка туриста - і фізична, і технічна, і тактична. Попереднє вивчення маршруту, досвіду проходження природних перешкод в різні роки, збір інформації про кліматичні та гідрометеорологічні умови в районі походу, одержання метеопрогнозу перед виходом на маршрут – все має значення.

Отже, перша складова забезпечення безпеки туристів – підготовка туристів до запланованого походу (заходу).


В новітній український час загальний потік туристів у гірські і спелеологічні райони України можна умовно поділити на три потоки:

1. Спортивні туристи.
2. Туристи, які самостійно вибираються в гори і печери без будь-яких консультацій.
3. Туристи, які купують у туроператорів путівку (тур, ваучер) на здійснення маршруту.


Із спортивними туристами працюють маршрутно-кваліфікаційні комісії (МКК) обласних федерацій спортивного туризму. МКК розглядають заявлені маршрути, перевіряють підготовленість туристських груп до виходу на маршрути, дають рекомендації з усіх питань безпечного подолання перешкод на маршруті, повідомляють гірських рятувальників про відвідування туристами їх районів відповідальності. Загалом, цю роботу МКК можна визначити, як роботу, націлену на запобігання нещасним випадкам з туристами.

Отже, друга складова забезпечення безпеки туристів – робота громадських МКК.

З туристами, що можуть бути віднесені до потоків 2 і 3, попередня підготовча робота в таких об’ємах, як це виконують МКК, не проводиться, і виправлення всіх серйозних негараздів, що можуть призвести до нещасних випадків з туристами на маршруті, лягає на плечі гірських рятувальників.

Отже, третя складова забезпечення безпеки туристів – готовність гірських пошуково-рятувальних підрозділів до надання допомоги туристам, що терплять лихо.


І тут ми підходимо до найважливіших питань:

В якому стані на сьогоднішній день гірська пошуково-рятувальна служба в Україні ?
Які перспективи її розвитку ?
Що чекають від гірських рятувальників туристи, які планують мандрувати Карпатами чи відвідувати печери Поділля ?


Саме пошукам відповідей на ці гарячі питання присвячений наш веб-сайт.


До 2000 р. за проведення запобіжних заходів і рятування туристів в Українських Карпатах і в спелеорайонах Поділля відповідала Контрольно-рятувальна служба або КРС (російською: «Контрольно-спасательная служба» або «КСС», дивись назву нашого вебсайту - kss.in.ua).

З 2000 р. держава двічі спробувала створити аналогічну службу. Остання з них під назвою «Державна спеціалізована аварійно-рятувальна служба пошуку і рятування туристів МНС» була ліквідована саме в Міжнародний день гір, встановлений Генеральною Асамблеєю ООН, – 11 грудня 2010 р. – на виконання Указу Президента України від 9 грудня 2010 р. №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». ЇЇ гірські пошуково-рятувальні загони були ліквідовані як юридичні особи, рятувальників перевели, а автометалобрухт і зношене на 200% спорядження передали у територіальні загони, в яких керують пожежники.

Але тим, хто заблукав, травмувався або замерзає у горах, хто тоне на гірській річці, від цього не легше ! Вони потерпають у природному середовищі, куди не під’їдеш на пожежній машині... А якби і доїхав, то рятувати з пожежними навичками - все одно не вийде.

Ситуація така, що неповороткість величезної державної структури буде ще не раз причиною, через яку тих, які терплять лихо, не те що не врятують - їх просто не знайдуть!

Вихід - форсувати створення нової гірської пошуково-рятувальної служби. Чи буде вона у сфері управління ДСНС, чи іншого міністерства, чи бути самоврядною – вирішувати нам, туристам !

Для цього у нас все є: досвідчені гірські рятувальники, ентузіазм, зацікавлені спортсмени, співчуваючі бізнесмени і небайдужі представники влади. Чого у нас немає і не буде - великих державних грошей. І ось цим і потрібно всім хором займатися !
А під лежачий камінь вода не тече.

---------------------------------------------------------------------------
Редакція веб-сайту kss.in.ua 

Київ 15 січня 2018

copyright 2017 Palamarchuk Alexander